І батькам, і вчителям, і самим дітям хочеться бути креативними. Знаходити нестандартні рішення проблем, вільно себе почувати у всіх сферах мистецтв, мати відчуття стилю і займатися цікавою справою, до якої підходити творчо.
Але не менше хочеться, щоб діти слухали батьків і вчителів, слідували чіткому розпорядку дня і правилам, не створювали нікому проблем, не відволікали від важливих справ і навіть одягалися так, щоб милувати наше око. Тільки все це не про креативність. Бо креативна дитина зовсім не любить послуху і робити так, як інші.
Творче або креативне мислення — це нестандартний, оригінальний тип мислення, здатний привести до несподіваних рішень чи нових відкриттів. Воно потрібне у кожній професії: в ІТ, в освіті, економіці, в торгівлі, військовій справі, журналістиці, юриспруденції…у всіх сферах життя людини.
Сучасна система освіти в основному побудована так, щоби плекати не креативних людей, а добрих виконавців.
Це стосується не лише української системи освіти. У 2000-х роках у США досліджували, наскільки діти різного віку використовують свій творчий потенціал. Результати показали, що у віці 3-5 років вони мислили креативно у 98% випадків. Згодом тих самих дітей перевірили у віці 8-10 років — лише 32% з них використовували свій творчий потенціал. Група 13-15 років мислила творчо лише у 10% випадків. А велика вибірка 25-літніх — лише у 2% випадків.
Такий результат може свідчити про те, що ми вчимо дітей все «робити правильно» і не шукати власних відповідей і рішень. А коли є єдино правильний шлях — починаєш панічно боятись помилок.
Що ж робити, щоб наші діти росли креативними? Адже, на відміну від м'язів, «наростити» творчий потенціал не так легко. Але можливо. І не просто можливо, а цей процес ще й приносить чимало задоволення. І вчителі, і діти відчувають велике задоволення від спільного розвитку й від інтенсивно проведеного часу разом. Часу, який обов'язково залишиться теплим спогадом у серці дитини.
Науковці нам пропонують 7 способів розвитку творчого мислення дитини. Найкраще дотримуватися їх усіх, бо вони доповнюють один одного. І це не так важко, як може здатися на перший погляд:
1. НЕ ОБМЕЖУЙТЕ БЕЗЛІЧЧЮ ПРАВИЛ
Розмірений порядок і чітко розписані обов'язки не сприяють креативності. Так, дітям потрібні рамки — почуття певних рамок тотожне почуттю безпеки. Але краще, коли вони достатньо широкі. Наприклад, «в нашій сім'ї — не б'ються» (працює тільки, коли батьки підкріплюють слова власним прикладом). Так це працює і в школі.
Американський письменник Адам Грант це називає «цінності на противагу правилам». Наприклад, цінністю є те, що «в нашій школі цінують відповідальне ставлення до обов'язків і потреб».
А свої правила дитина має встановити сама: «Скільки тобі треба часу на виконання завдання?» Або «В нашій школі цінується прагнення досягати високих результатів в улюбленій справі — чим ти хочеш займатися, який предмет тобі подобається найбільше?». Тут ідеться також про зміцнення довіри до дитини і стимулювання почуття відповідальності.
2. ЗНАЙОМТЕ ДИТИНУ З КУЛЬТУРОЮ І МИСТЕЦТВАМИ:
Нейролінгвістка Тетяна Чернігівська іронічно порівнює ставлення людей до культури і мистецтв як до десерту — мовляв, можна «поласувати» після стейка, або й ні.
Натомість, сучасні дослідження діяльності мозку свідчать про зовсім протилежне. Наприклад, слухаючи музику, наш мозок працює в такому режимі, який за інших обставин ніколи і не «включається». Він значно інтенсифікує свою роботу і вибудовує нейронні зв'язки так, що в старості позбавить хвороби Альцегеймера.
Тобто, мистецтво — це не «десерт», це зовсім інший вид «корисної їжі».
Мистецтва глибоко надихають дітей, спонукають імітувати дорослих чи творити щось своє, а часом чинять такий несподіваний вплив, який може навіть визначити їхню майбутню професію. Крім того, слухання, читання, споглядання — це види діяльності, які змушують зупинитися, вникнути, задуматися, виховують посидючість та глибину сприйняття, такі важливі для креативного мислення.
3. ГРАЙТЕ З ДІТЬМИ
Крім контакту з різними видами мистецтв і власних проб створити подібне, розвивати фантазію й образне мислення можна також через гру. Фактично, усі дитячі ігри — це безперервна креація. Їх можна спрямовувати у певне русло, провокуючи мислити нестандартно: вигадувати з дітьми оповідання й історії, найбільш небувалі ситуації, малювати неіснуючих тварин, літати в уяві на далекі планети, писати пісні про власні пригоди чи просто обговорювати з учнями цікаві сучасні книжки. Участь дорослого у таких іграх надає грі особливого статусу.
4. ВИГАДУЙТЕ ВАРІАЦІЇ
Це теж одна з ігор на розвиток фантазії, але дуже важлива. Вимірювання варіативного мислення використовують у тестах для визначення рівня креативності, коли людині пропонують знайти якомога більше застосувань одного предмета (наприклад, олівця) аж до найдивніших.
Варіативне мислення не тотожне креативному, але є його головною передумовою. Це дуже корисна вправа і для дорослого, і для дитини, яка може стати спільною грою. Наприклад, можна по черзі називати предмети у природі, які бувають певного кольору (напр. синього) чи якоїсь форми (напр. трикутної), або вигадати якнайбільше страв, які можна зробити з продуктів і т.д. Варіативне мислення цілком піддається тренуванню.
5. ПОКАЖІТЬ РІЗНОМАНІТТЯ ЗАНЯТЬ
Дитині буде значно легше зорієнтуватися у власних інтересах, якщо дорослі їй в цьому допоможуть. У кожної дитини завжди є кілька талантів — просто має бути хтось, хто їх помітить, розкриє і допоможе розвивати. Дорослому варто якнайбільше всього показати дитині. Та й, зрештою, дуже багато всього можна знайти просто в інтернеті.
Сьогодні у світі як ніколи важлива міждисциплінарність — а це не що інше, як творчо поєднані між собою моделі з різних сфер діяльності. Актуальна не лише глибина володіння якимсь предметом, а й широта поглядів, знання з інших близьких чи далеких сфер.
І нерідко такими сферами є мистецькі: відомо, що нобелівські лаурети у сфері точних наук у порівнянні з іншими людьми у 22 рази частіше займалися театром чи танцями, у 12 разів частіше писали вірші і прозу, творили картини і скульптуру, займалися музикою. Тобто, ширший погляд на світ є важливою передумовою для креативного поєднання найнесподіваніших аспектів цього світу.
6. ФОРМУЙТЕ ПОЗИТИВНЕ СПРИЙНЯТТЯ СВІТУ
Здавалося б, який зв'язок між творчим і позитивним мисленням? Прямий. Позитивне мислення — це не лише оптимізм, але й здатність мислити продуктивно. Оптиміст у будь-якій ситуації шукає для себе корисну складову і способи її розвинути. І сам цей пошук — вже чистого роду креативність, яку можна плекати і примножувати.
7. НЕ ПЕРЕВАНТАЖУЙТЕ ДІТЕЙ
Це найважче зробити після всього сказаного, але дуже важливо — кожна дитина має мати час на роздуми, на відпочинок і вільну гру. Вони є обов'язковою умовою для роботи креативного мислення. Про важливість «розсіяного» або незосередженого способу мислення багато розповідають науковці.
Вони стверджують, що такий спосіб мислення є критично потрібним для креативних рішень і кращого запам'ятовування. Режим «розсіяного» мислення обов'язково треба чергувати з так званим «зосередженим» типом мислення, бо він сягає в інші, незадіяні в зосередженому стані сфери мозку.
Режим «розсіяного» мислення ми свідомо вмикаємо під час робочих мозкових штурмів, коли обмінюємось різними — до найдивніших — думками й ідеями, які здатні надихнути колег на дуже креативну назву чи рішення проблеми. Тож творчому мисленню потрібен постійний розвиток і джерело енергії, широта поглядів, оптимізм, а також відпочинок. Надихайтесь!
